Збережені та активні жіночі монастирі Волині

Волинь здавна шанувала християнські традиції. У краї велика кількість церков, храмів та монастирів. Деяким сакральним спорудам понад тисячу років, пише luchanka.info. У матеріалі збережені та діючі жіночі монастирі.

Святогірський Свято-Успенський монастир у Зимному 

Справжня перлина православної церкви на Волині це монастир у селі Зимне. Він вважається одним із найдавніших в Україні. Ще за часів київського великого князя Володимира була заснована єпархія у Володимирі. Монастир розпочали будувати понад тисячу років тому. Зимне тоді було передмістям Володимира. Історики вважають, що споруда може бути ще більш давньою.

Монастир спочатку прославився чудесами від чудотворного образу. Також були знамениті історії святого життя Зимненських ченців. Певний час ігуменом був ігуменом Ніфонт, з часом єпископ Новгородський.

У середині XV століття відбулися значні зміни, адже князь Федір Чорторийський збудував мурований монастир-фортецю на місці печерної дерев’яної обителі. У 1682 році відбувся перехід на унію з католицької церкви.

Оборонні мури архітектурного комплексу створили потужний захист від зовнішніх загроз. Успенська церква розташовувалася у центрі та отримала оборонний ярус. На захід від споруди створили монастирську трапезну з маленькою церквою-каплицею. 

На думку істориків, саме 500 років тому комплекс отримав сучасний вигляд.  центральній частині зробили подвір’я, триярусну дзвіницю. Під час відповідних археологічних розвідок були знайдені її фундаменти. Система захисту комплексу була доволі продуманою. Розроблена й від негативного впливу підземних вод, затримавши вільний вихід підземної води до заплави річки Луга.

Підземелля церкви теж має свою історію. Офіційні архіви Королівства Польського свідчать про те, що на територію комплексу були поховані представники магнатських родин. Зокрема, йдеться про князів Чарторийських, Четвертинських, Козеків тощо. За часів правління галицько-волинського короля Данила були поховані два православні єпископи Володимирські: Василій та Йоасаф.

За російської та радянської окупації святе місце занепало. Вже у 90-х роках ХХ століття відбувся процес відновлення. Єпископ Волинський і Луцький Варфоломій відіграв значну роль у відродженні монастиря. У 1995 році до сакрального місця повернулася чудотворна ікона Божої Матері. Ця реліквія вважається однією з найдревніших пам’яток православ’я. Ікону виконали на кипарисовій дошці у манері грецького письма. На честь Зимненської ікони Божої Матері щороку відбуваються урочистості.

Монастир у Зимному відвідали майже усі українські представники українського політикуму. Місцеві розповідають, що нібито за часів правління експрезидента Віктора Януковича представники проросійських сил ховати на території комплексу статки, але підтверджень цьому немає.

Жіночий монастир має келійні корпуси, старовинні мури, будинок настоятельки, наріжні оборонні башти. Для паломників є навіть готель, де вони можуть зупинитися на тривалий час. Розташовані Успенська та Троїцька церкви. Також на території монастиря є печери з підземною церквою Св. Варлаама.  Екскурсії територією проводять монахині.

Монастир Різдва Христового

Ще одна визначна святиня також розташовані у володимирській локації. Монастир Різдва Христового спочатку засновували представники місії єзуїтів у 1718 році. Після скасування ордену костел перейшов у підпорядкування греко-католицького ордену Василіянів.

У XIX столітті за часів російської окупації тут створили єпископську кафедру. Православні єпископи почали керувати з 1891 року. 

До 1939 року житловий статус монастирський корпус зберігався. Згодом його передали під школу. Уже за радянських часів у храм заїжджала вантажівка з різним непотребом.

Існування сакральної пам’ятки могло закінчитися за часів радянської окупації у 60-х роках ХХ століття, оскільки комуністи мали намір підірвати будівлю. Все ж радянські варвари передумали це робити, побоявшись впливу вибухової хвилі на житлові будинки.    

У 1995 році зібралась громада з ініціативою відновлення монастиря. Розпочалася тривала та копітка робота. Монастир очолила матінка Варвара, яка до того жила в дубенському монастирі.

Михнівський монастир

У травні 1996 року відкрили Свято-Стрітенський жіночий монастир. Не дивлячись на те, що храм відносно новий, історія цього місця є дуже давньою. Михнівка отримала магдебурзьке право, що дозволило містечку розвиватися. Минули століття і ситуація змінилася. Внаслідок радянської окупації у селищі залишилося кілька хат. 

Свято-Стрітенський жіночий монастир це місце святості для християн саме православного обряду. Церква Стрітення Господнього, одна з найстаріших в Україні, розташована саме на монастирському обійсті.

Після радянської окупації сестрам довелося розбудовувати монастирське господарство. Їм вдалося облаштовувати в дзвіниці келії, а пізніше місцеві мешканці передали у користування стареньку хатину. У будівлі мешкали до 1998 року, допоки не побудували нове житлове приміщення, в якому розташовується домова Свято-Покровська церква, сестринська бібліотека, трапезна, швейна майстерня.

Свято-Троїцький жіночий монастир

Поблизу села Старосілля Маневицького району розташований Свято-Троїцький жіночий монастир. На постійних умовах сакральна установа функціонує з 2006 року.  

Раніше у цій локації була війська частина, але її розформували. Згодом тут розпочала роботу невелика ферма. Ця територія у володінні монастиря опинилася у дуже поганому стані, оскільки напівзруйновані будівлі не функціонували та не мали комунікацій.

Непривабливу місцину небайдужі люди почали облаштовувати. Завдяки звичайним християнам вдалося зробити нереальне та запустити роботу установи. 

Функціонує на території невеликий монастирський магазин. У ньому можна придбати трав’яний чай, який сестри збирають власноруч, ікони, хрестики та тематичну літературу. Усі будівлі та споруди опалюються дровами.

Жіночий монастир святого Василія Великого

Поруч зі Свято-Троїцьким кафедральним собором у Луцьку діє Свято-Василівський жіночий монастир. Він розташований у будівлі колишнього келійного корпусу монастиря бернардинів. У самому центрі міста лунає чернече молитва та триває життя за давнім православним церковним уставом. Це доволі незвично, що робить Луцьк справді історичним центром регіону.   

Ще у ХVI столітті у цій локації функціонував дерев’яний православний монастир Святого Василія Великого. Римо-католицький монастир ордену бернардинів функціонував на територію комплексу у XVII – першій половині ХІХ століть, до російська влада не почала боротьбу з християнством.

Чернеча обитель на території комплексу активна з 2009 року. Ще за часів існування Київського патріархату відповідні документи були погоджені. У тому ж році відслужена перша Літургія.

Працює й невеличка пекарня. черниці випікають хліб та пригощають тих, хто завітав помолитися. Ідея випікати хліб виникла ще під час пандемії коронавірусної інфекції. Тоді монахині почали займатися випічкою, адже це було дешевше та зручніше у карантинних умовах.

.