З початком повномасштабного вторгнення Росії на нашу територію українці зазнали чимало горя. У багатьох людей рідні, сусіди, друзі чи просто знайомі борються з ворогом. Коли військові повертаються у відпустку або телефонують, потрібно розуміти, як з ними спілкуватися, щоб не потрапити у неприємні ситуації, пише сайт luchanka.info.
Психологиня з Луцька Любава Казмірчук впевнена, що неправильна комунікація може створити проблему довіри, повернення військового у суспільство чи стати причиною самоізоляції.
Правила поведінки з військовими у різних ситуаціях
Любава Казмірчук ще у 2014 році почала допомагати ЗСУ як волонтерка. Згодом здобула освіту психолога й працює з бійцями та їх родинами у Центрі реабілітації учасників бойових дій у Луцьку. Вона радить у різних ситуаціях при спілкуванні з військовими дотримуватися певних правил.
- При зустрічі з незнайомим військовослужбовцем не варто йому ставити питання та дякувати за службу. Досвід бійця невідомий нікому, тому будь-які питання та вдячні слова можуть викликати у нього важкі переживання. У цьому випадку варто подякувати поглядом та посмішкою. Не потрібно уникати зорового контакту з військовим та проявляти до нього почуття провини.
- При зустрічі зі знайомим військовим, якого ви давно не бачили й не знали, що він служить, не варто показувати здивування. Це може виглядати як знецінювання. Варто бути щирими, людяним та спілкуватися так, щоб не ранити співрозмовника. Ініціативу краще передати військовому. Якщо при зустрічі він хоче з вами спілкуватися, варто приділити час розмові, якщо ні — не слід його смикати за рукав та затримувати. При розмові потрібно більше слухати, ніж говорити. Це допоможе збудувати контакт довіри.
- Коли близький родич повернувся із зони бойових дій, не варто у нього розпитувати подробиці, де він територіально був, що бачив та що пережив. Не потрібно також ставити питання типу, коли буде перемога. Важливо підтримати військового, допомогти йому повернутися у суспільство та подолати наслідки психологічної травми.
- Коли військовий телефонує і розповідає, що відбувається на передовій, варто його вислухати. Ні в якому разі не потрібно “айкати” та “охкати”, і казати, як вам без нього важко. Ми маємо підтримувати воїна та не знижувати його боєздатності.
- Коли приходить будь-яке повідомлення від військового, людина, яка його отримала, може впасти у ступор, коли не знає, що відповісти. Мовчання — це не найкращий вихід. Краще написати: я не знаю, що тобі відповісти, але я з тобою. Цим ми підтримаємо військового.
Варто пам’ятати, що головне завдання на передовій — це вижити. У багатьох сімей є гарний досвід, коли військовий йде на завдання, він попереджає про це рідних. Зазвичай якийсь час він перебуває не в мережі, а після завдання — виходить на зв’язок. Це дозволяє рідним зменшити тривогу. Важливо у ці моменти не накручувати себе, що щось може піти не так. Тому тим, хто чекає, краще зайнятися роботою, побутом, хобі чи іншими справами, які відвертають від стресу.
Що варто враховувати роботодавцям при розмові з військовими
Демобілізовані військові є рівноправними учасниками ринку праці, як і решта кандидатів. Не повинно стояти питання поділу цих категорій. Різниця може бути тільки в тому, що за час служби кандидат міг втратити навички роботи. До цього роботодавцю потрібно надати військовому час на адаптацію.
Деякі компанії можуть з недовірою ставитися до демобілізованих військових й відмовляти їм у працевлаштуванні. Варто розуміти, що військовослужбовці володіють цінними персональними якостями, яких може не бути в інших людей. Їм притаманна командна робота, дисципліна та робота на результат.