Складно сказати дату, коли на Волині зародилися перші ідеї фемінізму. Але можна назвати людину, яка одна з перших почала просувати фемінізм на території сучасної Волині та України. Це – видатна Олена Пчілка, пише luchanka.info.
Ольга Петрівна Косач (псевдонім – Олена Пчілка) – одна з найвпливовіших жінок дев‘ятнадцятого століття, яка тісно пов’язана з Волинню. Ольга Косач – видатна українська письменниця, одна з перших меценаток, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка та громадська діячка. Вона – авторка першої феміністичної збірки «Перший вінок». Олена Пчілка – абмасадорка фемінізму і у нашій статті ми розповімо про її вплив на долю сучасної жінки у суспільстві.
Переїзд на Волинь: діяльність Олени Пчілки
Олена Пчілка переїхала на Волинь у 1868 році (у Новоград-Волинський) разом зі своїм чоловіком. На Волині Ольга Петрівна займалась етнографією, активно записувала пісні, обряди, народні звичаї та традиції, а також збирала народну вишивку. На Волині Олена Пчілка народила своїх дітей, а вже у 1879 році переїхала з родиною до Луцька. У Луцьку Ольга Косач стала учасницею драматичного товариства. Усі зароблені гроші вона використала на покупку українських книг для бібліотеки.
Олена Пчілка була не просто талановитою письменницею, дослідницею та активісткою. Вона назавжди залишиться символом української жінки, яка доводить свої права та бореться за них. Олена Пчілка стала захисницею жіночих прав і її діяльність була яскравим прикладом цього.
Участь в українському жіночому русі
Олена Пчілка була учасницею в українському жіночому русі та разом із Наталією Кобринською у 1887 році видала перший український феміністичний альманах «Перший вінок». Сам Іван Франко назвав видання найкращим за десятиліття.
Олена Пчілка також керувала журналом «Рідний край». У ньому регулярно висвітлювали діяльність жіночих організацій та нові можливості для жінок, пропозиції для самореалізації. Журнал також висвітлював діяльність зарубіжних феміністичних організацій. Журнал «Рідний край» у 1907 році опублікував звернення Олени Пчілки щодо політичних та громадських прав жінок. Один допис зібрав більше двадцяти тисяч підписів, що допомогло українським жінкам добитися більших прав у суспільстві.
Боротьба за права жінки в науці
Із 1921 року до самої смерті Олена Пчілка була учасницею Всеукраїнської академії наук. Вона працювала у декількох комісіях: літературно-історичній, етнографічній, громадській течії і заходознавстві. Як етнографиня написала мистецько-критичну працю «Українське селянське малювання на стінах» і розвідку «Українські народні легенди останнього часу» про символіку придорожніх хрестів і обряд їх пошанування. Вона активно збирала фольклор із метою зберегти їх. Її збірки складалися з пісень, приказок, загадок, промовлянь, прикинь та звичаїв, а також колядок і щедрівок, дум та легенд. За роки своєї наукової діяльності Олена Пчілка стала авторкою багатьох праць, довівши всьому тогочасному суспільстві, що жінці в науці місце. Мало хто до неї на теренах України зміг досягнути таких успіхів у чоловічих колективах. Але Олену Пчілку не зупиняло ніщо: вона бачила перед собою ціль, яку досягала, незважаючи на суспільні переконання та стереотипи.
Цікаві факти з життя та діяльності Олени Пчілки
- Олена Пчілка була «піонеркою» у багатьох сферах, а в деяких відомішою за свою доньку Лесю Українку. Ольга Косач була авторитетом для багатьох: як і для жінок, так і для чоловіків. Творчість та діяльність Олени Пчілки асоціюється з «бумом» у суспільстві, оскільки вона змогла довести, що жінка може добитися успіхів у багатьох сферах.
- Олена Пчілка була першою жінкою в Україні, чий чоловік пішов у декрет. Саме так, чоловічий декрет започаткувала видатна Ольга Косач. Після народження Лесі Ольга Петрівна довгий час мала погане самопочуття. Через це їй приписали відпочинок. Олена Пчілка поїхала за кордон, залишивши немовля з чоловіком. Петро Косач – чоловік Олени Пчілки, був змушений взяти відпустку (він працював головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників).
- Олена Пчілка – перша в Україні збирачка та знавчиня народного орнаменту. Вона започаткувала нову сферу досліджень, самостійно впорядкувала та видала книгу особливостей та видів традиційних розписів та узорів. Книга складалася з 23 кольорових замальовок писанок та вишивок. Олена Пчілка – перша в Україні жінка, яка за власний рахунок записувала народні пісні, звичаї, обряди. Особливу любов Ольга Косач проявляла до Волинського строю: вона активно його популяризувала та ввела моду на вишиванку у світі. Вона не боялась відійти від традиційного аристократичного стилю і замінювала його народним строєм та косою з вінком. Щонайголовніше, Олена Пчілка навіть у час глобальної русифікації не боялась проявити своє Я та нехтувала заборонами всього українського.
- Олена Пчілка поклала фундамент модернізації та реформування української мови. Українську століттями спрощували аж до рівня сільських говірок. Олена Пчілка стала ініціатором реформацій і разом з Старицьким, Франком та Лесею Українкою розпочала модернізовувати рідну мову. Наприклад, Олена Пчілка ввела нові слова такі, як: «палкий», «променистий».
- Олена Пчілка – авторка першого українського феміністичного альманаху «Перший вінок». Це абсолютно унікальне видання, яке Олена Пчілка створила з Наталією Кобринською у Львові. Альманах дав можливість жінкам друкувати власні оповідання, роздуми та маніфести. У ньому свої твори публікувала і сама Олена Пчілка, більшість із них були феміністичними оповіданнями. Ольга Косач – авторка феміністичних творів «Товаришки», «За правдою» та «Світло добра і любові».
- Ольга Косач – боронителька української мови. Вона – перша жінка, яка активно протистояла русифікації, ризикуючи своїм життям та родини. Аби її діти не навчалися в російськомовних школах, Олена Пчілка навчала їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському у Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступала виключно українською, незважаючи на царську заборону та ризик арешту. Ольга Косач була єдиною жінкою-учасницею делегації українських інтелігентів, яка поїхала на перемовини до царського прем’єра добитися скасування заборони друкувати українською та викладати у школах рідною мовою.
- Більше десяти років Олена Пчілка була видавницею патріотичного журналу «Рідний Край». Вона за власний кошт видавала низку книг та журналів, а також купляла українські книжки для бібліотек. За більшовиків, у 1920 році, під час вшанування пам’яті Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії, Ольга Петрівна обгорнула погруддя видатного поета українським прапором. Такий вчинок розцінили як націоналістичний виступ. За це Олені Пчілці загрожувало ув‘язнення або розстріл. Її хотіли заарештувати, проте Ольгу Петрівну відпустили за умови виїзду з міста.
- Олена Пчілка – перша членкиня-кореспондент Всеукраїнської академії наук, яку було створено після встановлення радянської влади. До самої смерті Ольга Косач працювала у різноманітних наукових комісіях, довівши суспільству, що жінка в науці – це престижно, сильно та можливо. Власне статус академіка врятував видатну Олену Пчілку від репресій за її антибільшовицькі погляди та діяльність. Чекісти одного разу завітали до Пчілки, щоб арештувати її: їй було вісімдесят років. Через поважний вік та незадовільний стан здоров’я її залишили вдома.
- Світлини Олени Пчілки збереглися завдяки доньці Ольги Кривинюк, яка під час війни вивезла сімейний архів за кордон. Збереглися і роботи видатної Ольги Косач.
Олена Пчілка – видатна українка, яка боролася не лише за просування українського, але й за права жінок та їх можливості у суспільстві. Феномен Ольги Косач унікальний та неповторний, нею продовжують захоплюватись упродовж багатьох років.
