Волинські жінки поступово все більше отримують вплив у різних сферах соціальної сфери та економіки. Більшість ключових посад традиційно обіймають чоловіки, але представниці “слабкої статті” за останні десятиліття значно посилили свою присутність. У матеріали список жінок за статусом у політиці, родинними та особистими зв’язками, а також залученню до розвитку бізнес-структур чи важливих інфраструктурних об’єктів, пише luchanka.info.
Катерина Ващук
Народна депутатка від Народної партії наприкінці 90-х років була справжньою знаменитістю. Волинянку називали найактивнішою у Верховній раді. Тривалий час вона була єдиною представницю краю в парламенті.
Протягом чотирьох скликань політикиня відігравала не останню роль у свої політсилах. Відстоювання інтересів аграріїв – головна мета її роботи у Верховній раді. Долучалася Ващук й до розробки нового Податкового кодексу. Депутатка “вибивала” преференції та вигідні умови для виробників м’ясомолочної продукції. Запровадження нульове ввізного мита для імпортної гречки, молока та картоплі вона категорично не підтримувала.
За час своєї роботи у парламенту вона на Волині бувала не часто. Принаймні вкрай рідко її можна було зустріти на публічних заходах. Для волинських селян Ващук все ж залишилася справжнім авторитетом. Журнал “Фокус” віддав їй 46-ту позицію серед сотні найвпливовіших жінок України у 2010 році.
Ігуменя Стефана
У списку впливових жінок Волині 90-х років ХХ – початку ХХІ століть настоятелька Святогорського Успенського Зимненського ставропігійного монастиря займає перші позиції. Саме ігуменю Стефану (Валентина Бандура) називають найвпливовішої духовною особистістю Української православної церкви Московського патріархату.
З 1992 року вона опікується монастирем у Зимному, що неподалік Володимира. Цю сакральну споруду заклав ще князь Володимир Великий. Історія храму налічує тисячу років.
Один з найдавніших монастирів в Україні після розпаду СРСР був дуже занедбаний, адже за часів радянської окупації заборонялася будь-яка релігія. Саме завдяки ігумені пам’ятку національного значення вдалося поступово суттєво відновити.
Ігумені неодноразово пропонувала балотуватися й до українського парламенту, але підтримки з її боку ця ідея так і не знайшла. Духовній наставниці вочевидь цілком достатньо вже здобутих важелів впливу, якими вона вільно користується.
Тетяна Гнатів
Відповідальною за культурну спадщину Луцька вже кілька десятиліть є Тетяна Гнатів. Ще у 90-х роках ХХ століття ця жінка гучно заявила про себе. У 1991 році розпочалася її кар’єра у муніципалітеті. За цей час вона змогла дійти до посади начальника управління культури Луцької міської ради.
Витрати бюджетних коштів на проведення культурних заходів та діяльність у сфері охорони культурної спадщини – саме її сфера відповідальності. Бібліотечна система міста, художня школа, Палац культури Луцька та три музичних школи також у її підпорядкуванні.
Гнатів характеризують як “культурне обличчя міста”. Водночас наближені до неї неодноразово у коментарях журналістам відзначали її холоднокровність та жорсткість в роботі з підлеглими.
Тетяна Іовенко
Невисока на зріст жінка уособлює справжню захисницю малих підприємців на Волині. Саме Тетяна Іовенко здатна переконати сотні людей брати участь у протестах та відстоювати свої права на площах.
Керівниця громадської організації роботодавців торгівлі критикувала ухвалення норм податкового законодавства. На її думку, закони повинні захищати підприємців, а не навпаки.
Їй вистачало мужності стояти на сцені під стінами будівлі обласної влади. Вона відкрито критикувала центральну владу за впровадження невідповідних законопроєктів.
Валентина Касарда
Валентина Касарда запам’яталася волинянам роботою на посаді директорки санаторію “Пролісок”. Він розташований у селі Грем’яче Ківерцівського району. Політичний вплив у жінки також був, адже своєю діяльністю вона не оминула й облраду, оскільки була депутаткою.
Касарда у 90-х роках долучилася до занепадаючий піонерський табір та допомогла перетворити його у “маленьку Швейцарію”. Згодом санаторій виявився одним із небагатьох комунальних підприємств, що могли похизуватися значними здобутками.
Значну роль волинянка відігравала й у політиці. Раніше Касарда очолювала Грем’яченську сільську раду. Згодом вона стала депутатом облради від “Батьківщини”.
Марта Кандиба
Вольова і прямолінійна бізнесвумен заслужила справжній авторитет в Луцьку та за його межами. Марта Кандиба, керуюча Волинської обласної спілки споживчих товариств, отримала управління над кількома десятками ринків на території краю. Подейкують, що такий вплив вона отримала завдяки родинним зв’язкам.
Впродовж непростого часу для підприємців, так званих податкових майданів 2010 року, вона обрала дипломатичну позицію щодо цього питання. Левову частку учасників протестів складали саме дрібні підприємці-риночники.
Наталія Янко
Головний санітарний лікар Волині Наталія Янко також потрапила в категорію впливових осіб. Вона неодноразово відбивала претензії обласної влади до роботи санепідеміологів області.
Поступово важелі впливу її на керівній посаді посилилися. Янко фактично отримала зелене світло для боротьби з підприємцями-“спекулянтами”.
Предстаниця медичної галузі тривалий час залишалася впливовою жінкою у сфері головних контролюючих структур області. У підпорядкуванні лікарки завжди були сотні співробітників.
Тетяна Ариванюк
Приватний нотаріус Тетяна Ариванюк завжди отримувала задоволення від своєї діяльності. Саме захоплення своєю професією дало їй змогу отримати значний вплив.
ЇЇ називають першим приватним нотаріусом на Волині. Завдяки своїм знанням та організаційним здібностям жінка заслужила авторитет серед колег.
До юристки за допомогою зверталися заміні бізнесмени та авторитетні політики. Очевидно, що частка її впливу – зв’язки.
Тетяна Єремєєва
Тетяну Єремєєву знають як дружину найбагатшого волинянина Ігоря Єремєєва. Все ж жінка після смерті свого чоловіка досягла небувалих успіхів й у бізнесі.
У жовтні 2009 року вона розпочала роботу у Центрі хірургії ока польського професора Збігнєва Загурського на посаді голови. Клініка вважається однією з найпрофесійніших не тільки у Луцьку, але й інших містах.
До свого вибору працювати у медичній сфері ставиться позитивно та не жаліє. Володіє й часткою у групі компаній “Континіум”, які належали її впливовому чоловіку, вона теж має.
Галина Федоренко
Впливовою у медіаспільноті на зламі століть була Галина Федоренко. Розпочала діяльність коректором у локачинській районній газеті “Селянське життя”. Робота у виданні надихнула її, спонукала не зупинятися на журналістському шляху.
У 2000 році Федоренко заснувала “Волинські Губернські Відомості”. Працювала на посаді головно редакторки “Відомості.ua”.
В керівництві, як зазнали її колеги, Федоренко завжди дотримувалася адміністративно-демократичного стилю. Суворість, за словами підлеглих, інколи проявлялася, але сама вона вважає головною свою рисою працездатність, вміння “знайти себе” на українському медіаринку.
