Трагедія нереалізованої творчості: співачка та композиторка Яніна Єловицька

Яніна Єловицька (Четвертинська) прожила всього лише 25 років, але зуміла вписати себе в історію як творча особистість. Відому композиторку та співачку у XIX столітті знали у Європі, пише luchanka.info.

Сім’я та навчання  

Яніна народилася у 1840 році на території містечка Антопіль (Рівненщина). Князь Леопольд та його дружина Казиміра Четвертинські – батьки майбутньої знаменитості. Дівчинку виховували у патріотичному та культурному середовищі. Любов та прагнення до музики у неї проявилися з дитячих років. Співу вона навчалася з досить юних років. У ранньому віці Яніна й навчалася грати на музичних інструментах та писала музику.     

Майбутня композиторка у 14 років поїхала здобувати музичну освіту у закладах італійської Флоренції. Це порадив зробити відомий композитор Джоакіно Антоніо Россіні, її перший вчитель. На той час він вже був автором кількох десятків популярних опер. Краса та талант згодом забезпечили Яніні успіх.   

Співак Жильбер Дюпре був другим вчителем дівчини. Вона вирушила до Парижу, де навчалася оперному співу. У французькій столиці, Яніна проявила себе дуже активно, співала їх меццо-сопрано та створювала власні композиції.

Після повернення з Франції вона надала половину свого майна селянам задля узаконення їхніх виборчих прав, розраховуючи привернути їх до майбутнього повстання, яке на той час вже назрівало у Польщі. Композиторка сподівалася стати певних прикладом для широкої верстви населення.

У 1863 році Яніна Четвертинська вийшла заміж. Її чоловіком став Адольф Єловицький, великий волинський землевласник. Подружжя проживало у розкішному палаці в Арештові (нині – Орестів на Рівненщині). Адольф Єловицький не зміг жити в палаці і згодом вирішив його продати. 

Творчість 

Яніна Четвертинська не тільки відзначилася здібностями в музиці. Вона була ще й талановитою поетесою. Вірші знаменитості читали представники паризького бомонду навіть при дворі Наполеона ІІІ.

Поступово молоду співачку почали впізнавати все частіше. Її слава навіть була відома правителю Франції. У столиці країни найбільший концерт Яніни відбувся в готелі “Ламберт”. Також виступив був організований в одній із численних резиденцій Наполеона ІІІ.

За часів монарха підтримувався економічний розвиток держави. Водночас тривали й колоніальні війни. Історики вважають, що його політика частково спровокувала майбутню війну з Пруссією.     

У Києві був виданий її Пісенник, присвячений “братній шляхті”. Він містив численні твори, серед них – присвячені творчості Міцкевича (“Пісня про бійця”, “Рукавичка”) і Залеського. 

Деякі з її композицій здобули велику популярність і також були видані окремими виданнями. Вона працювали над такими роботами “Повернення лелек” на слова К. Куца; “Подивіться на мене”, “Мазурка”, “Він запитав мене, чому я віддаю перевагу”, “Назви мене душею”, “Золота нота”. 

Польський біограф Кароль-Юзеф-Теофіль Естрайхер у своїх роботах пригадував як у лютому 1861 року у Чарноміні, що розташоване поблизу Балти на Поділлі, грали комедію Яніни Єловицької “Вружба”. У творі йшлося про часи Сиґізмунта Августа. У виставі грали: Фелікс Собанський, Чарномський, Северин Ліпковський, Дрогойовський, Моравський.

На жаль, значна частина творів творів Яніни Четвертинської не збереглася. Вони були знищені в роки Першої світової війни. Проте її історія і коротке, але яскраве життя, варте не однієї книги. Історикам ще знадобиться тривалий час аби розгадати таємниці її біографії.  

Померла Яніна Єловицька восени 1865 року. Деякі дослідники вважають, що під час проживання у Києві ( на той час окупований військами російської імперії) вона вперто відмовлялася вчити російську мову. Згодом нібито неправильне прочитання медичної інструкції, тодішньою тодішньою офіційною мовою, не дозволило їй зберегти життя своєї дитини. Вона дала хворому первістку неорганічну хімічну сполуку, що спровокувало смерть. У самої жінки це викликало тривалий меланхолічний стан, який згодом і виявився причиною звершення її життєвого шляху.

.,.,.,.